Була в дорозі я - звичайная подія:
Вокзал, автобус, напрямок, маршрут.
Людей багато скрізь, у кожного є мрія,
Цікаво, про що думає всяк тут?
Люблю, нераз, довкола наблюдати
За гомоном веселим дітлахів.
Тут можна погляд радості й журби спіймати,
Обійми друзів, лютість ворогів.
У когось у очах іскринка щастя,
До когось смуток й розпач надійшов,
По комусь видно - пережив ненастя,
А хтось щасливий весело пішов.
Хтось безтурботний, хтось мов щось шукає,
Байдужість в кОмусь, в комусь доброта.
Що в серці в них, хто в ньому проживає,
Чи місце там знайшлося для Христа?
Й сьогодні я вдивлялася в обличчя,
"Скажи, Христос, щось для мого життя".
Тихенько вітер повівав на віття
Поотдаль рослого міцного деревця.
І ось у раз, о що це перед мною? -
Я звиклась тут до мирного життя,
А хтось давно зустрівшись із війною,
Кидав рідню, своїх і дім отця.
Платформа, людно...два брати обнявшись
З словом останнім направлялись в путь,
Не плакали, та як вони прощались!..
Чи ще побачаться - не в силі це збагнуть.
Обійми міцні, братнії обійми,
О, скільки в них і горя й теплоти...
Не будьмо збайдужнілими, не стіймо,
Несім до Бога за мир молитви!
Вони стояли, мало говорили,
В невідані курили цигарки.
Ще бачились та вже вони тужили,
Бо мить іще й розійдуться шляхи.
Час надійшов, автобус вирушає,
Слова останні линуть із груді,
Бо ось розлука, брат брата кидає,
Так важко-важко в кожного в душі.
І проводир до іншого промовив, -
О, скільки болі і любві в словах!
Він владно так до братика промовив,
А очі потуманіли в сльозах.
"Усе, братан, давай, пора, автобус,
Одне прошу тримайся там, живи.
Ти ради нас, о виживи, мій брате,
Одне лише, одне прошу - прийди."
Міцні обійми, чоловічі руки,
Обоє сильні, двоє молоді,
А всерці їх уже багато муки,
Коли це знов побачаться вони?
Не будь, читаче, ти собі байдужим,
До сліз чужих, до чиєїсь біди,
Будь милосердним, співчутливим мужем,
Молися Богу, мимо не іди.
Бо ми не знаємо що впереді чекає
Та вірим, прагнем світлої мети,
Проси Христа, Він війни припиняє,
Скажи як є, іди до Нього, йди.
Обоє ми, всі станьмо на коліна,
Несім благання наші до Христа.
Покаймося, тоді настане зміна,
Хай чують нас, хай чують небеса.
Хай Милосердний Бог нам допоможе,
Нехай невинная не ллється кров.
Просім Його, Живий Він, Він поможе -
В серцях людей воскресне хай любов.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
А может ты забыл, для чего ты был создан? - Лариса Попова Драгоценные родители, ВОПИЯЙТЕ К Богу о детях наших! Вопияйте к Богу, чтобы Он учил нас эффективно и духовно осмысленно молиться о наших детях. Написано: Смерть и жизнь во власти языка. Господь говорит: ИЗБЕРИ ЖИЗНЬ!
С согласия сына одна из песен. Я больше года лежала... Он кормил меня с ложки, поворачивал, укрывал, ставил на ноги возле дивана и всё остальное, а по ночам я кричала от боли. И он утром шел в школу и спал на занятиях. И работал... (т. к.пенсии по инвалидности и скудных алиментов не хватало на еду). Мы тогда проходили через уроки человеческого равнодушия и жестокости по всем уровням: государства, школы, религии, близких. Взрослые сдавались и теряли родных, а мой мальчик силою Бога ЖИВОГО выстоял, а я осталась жить, потому что над нами ХРИСТИАНАМИ смерть не имеет власти, пока наш дух пребывает в Слове Библии. Мы учились ЖИТЬ И ПОБЕЖДАТЬ, когда жить невозможно. Более подробно (о пути ПОБЕДЫ) написала в рубрике Свидетельство:
,,Как жить, когда жить невозможно,,
У нас замечательные дети! Стойте в вере на Слове Божием: Вот наследие от Господа - дети; награда от Него. Наши дети нам в благословение!
Слово могущественной Божьей защиты на семьи и детей в рубрике Крик души: Крик духа - КРИК ПОБЕДЫ.
Дивны судьбы Его! да откроет каждому из нас Господь Слово Своё,ЧТО означает: В свитке книжном написано О МНЕ! Благодарение Тебе за это Господь Иисус Христос - Слово Божие ЖИВОЕ. Аллилуйя.